Звіт Світлани БАЛАН,

директора Вільнотарасівського закладу дошкільної освіти «Пролісок»

Білоцерківської міської ради Київської області

перед педагогічним колективом та громадськістю

за 2025/2026 навчальний рік

Звіт підготовлено відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту», Закону України «Про дошкільну освіту», Примірного положення про порядок звітування керівників закладів освіти перед педагогічним колективом та громадськістю, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23 березня 2005 року № 178, Статуту Вільнотарасівського ЗДО «Пролісок» та інших нормативно-правових актів, чинних станом на 26 червня 2026 року.

Діяльність закладу здійснювалася в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та продовженого Указом Президента України від 27 квітня 2026 року № 342/2026, затвердженим Законом України від 28 квітня 2026 року № 4857-IX.

Мета звіту — забезпечити відкритість і підзвітність управлінської діяльності, поінформувати педагогічний колектив, батьків вихованців, засновника та громадськість про результати роботи Вільнотарасівського ЗДО «Пролісок» у 2025/2026 навчальному році.

У звіті узагальнено результати освітньої, методичної, кадрової, безпекової, фінансово-господарської та управлінської діяльності; визначено сильні сторони, проблемні питання, актуальні потреби й подальші орієнтири розвитку.

Окремо проаналізовано організацію освітнього процесу під час повітряних тривог і перебування вихованців у сховищі, підтримку психічного здоров’я учасників освітнього процесу, прояви освітніх втрат та результативність компенсаційної роботи.

Матеріали звіту призначені для громадського обговорення, отримання зворотного зв’язку та врахування обґрунтованих пропозицій під час планування діяльності закладу на 2026/2027 нав

Вступ

Шановні колеги, батьки вихованців, представники громадськості!

Представляю звіт про діяльність Вільнотарасівського ЗДО «Пролісок» за 2025/2026 навчальний рік — період відповідальної командної роботи, спрямованої на забезпечення безпеки, розвитку та емоційного благополуччя кожної дитини. Попри повітряні тривоги, тривале перебування вихованців у сховищі, блекаути, нестабільне відвідування та підвищене психоемоційне навантаження, заклад зберіг стабільність роботи й максимально можливу безперервність освітнього процесу. Перед представленням результатів роботи пропоную вшанувати хвилиною мовчання світлу пам’ять захисників і захисниць України, мирних жителів та всіх, чиї життя забрала війна.

[Хвилина мовчання]

Управлінські рішення ґрунтувалися на даних внутрішнього контролю, педагогічного спостереження, самооцінювання, аналізі звернень і зворотного зв’язку від родин. Пріоритетами залишалися безпека, якість дошкільної освіти, підтримка психічного здоров’я та мінімізація освітніх втрат.

Звіт відображає персональну відповідальність керівника та результати спільної діяльності колективу, батьківської спільноти, засновника й соціальних партнерів.

Зміст і форми освітньої взаємодії гнучко коригувалися відповідно до безпекової ситуації. Педагоги використовували ігрові, рухові, здоров’язбережувальні та психологічно підтримувальні практики. Для подолання освітніх втрат застосовувалися робота в малих групах, індивідуальний супровід, повторення й закріплення матеріалу в ігровій діяльності, а також узгоджені рекомендації для родин.

Ключовими управлінськими пріоритетами були:

– реалізація вимог Базового компонента дошкільної освіти та освітньої програми закладу;

– забезпечення безпечного перебування вихованців і працівників, підтримання належного стану та постійної готовності сховища;

– збереження безперервності освітнього процесу й адаптація його організації до безпекової ситуації;

– виявлення та подолання освітніх втрат із урахуванням індивідуальних потреб і можливостей дітей;

– підтримка психічного здоров’я, емоційної стійкості та психологічного добробуту учасників освітнього процесу;

–– професійний розвиток працівників і впровадження сучасних освітніх та цифрових інструментів;

– розбудова партнерської взаємодії з батьками вихованців, засновником, установами та громадськими організаціями;

– раціональне й відповідальне використання матеріальних, кадрових та інформаційних ресурсів закладу.

Злагоджені дії працівників, підтримка батьків і конструктивна взаємодія із засновником дали змогу забезпечити вихованцям відчуття захищеності, прийняття та емоційної підтримки. Відкрита комунікація з родинами, опитування, консультації та оперативний зворотний зв’язок сприяли зміцненню довіри й відповідального партнерства в інтересах дитини.

Проведено чотири засідання педагогічної ради, на яких розглянуто реалізацію річних завдань, організацію освітнього процесу, професійний розвиток працівників, ментальне здоров’я, безпеку, внутрішню систему забезпечення якості та подолання освітніх втрат. Рішення педагогічної ради мали конкретних виконавців і строки, а їх виконання відстежувалося в межах внутрішнього контролю. Кожен представлений результат є наслідком професійності, відповідальності, взаємопідтримки та щоденної турботи про вихованців.

Загальна інформація про заклад дошкільної освіти

Вільнотарасівський заклад дошкільної освіти Білоцерківськї міської ради Київської області (далі — Вільнотарасівський ЗДО ) здійснює освітню діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Статуту закладу та інших нормативно-правових актів у сфері дошкільної освіти.

Засновником Вільнотарасівського ЗДО є Білоцерківська міська територіальна громада в особі Білоцерківської міської ради. Заклад належить до комунальної форми власності.

Юридична адреса: вулиця Перемоги, 2, село Вільна Тарасівка, Білоцерківський район,Київська область, 20705.

Електронна пошта:vilna.tarasivka@ukr.net

Вебсайт: https://zdo-prolisok.wixsite.com/zdo-prolisok

Телефони: 0677349706

Вільнотарасівський ЗДО функціонує у типовому приміщенні. Проєктна потужність закладу становить 20 місць для дітей віком від 3 до 6 (7) років. Станом на 01 червня 2026 року заклад відвідували 15 вихованців.

Рівень використання проєктної потужності становив 85 %, що свідчить про стабільну затребуваність дошкільної освіти та раціональне використання наявних приміщень. Середня наповнюваність однієї групи становила 7 вихованців (додаток 1).

Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем. Тривалість перебування дітей становить 9 годин — з 08:00 до 17:00.

З січня 2025 року в закладі організовано триразове збалансоване харчування з оплатою 80 гривень відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради « Про організацію харчування здобувачів освіти у закладах комунальної власності Білоцерківської територіальної громади з 01 січня 2026 року» від 23 грудня 2025 року № 971.

Мовою освітнього процесу є українська мова. У закладі забезпечується її використання під час організації освітньої діяльності, ведення документації, комунікації з учасниками освітнього процесу та оприлюднення інформації.

Відповідно до Статуту Вільнотарасівський ЗДО тип закладу: дитячий садок-заклад дошкільної освіти для дітей віком від иртох до шести (семи ) років (для дітей з особливими освітніми потребами- від трьох до семи (восьми) років. Організація освітньої діяльності поєднує функціонування різновікової групи.

Освітній процес спрямовувався на цілісний розвиток особистості дитини, формування ключових компетентностей, забезпечення фізичного, пізнавального, мовленнєво-комунікативного, соціально-громадянського, емоційно-ціннісного та творчого розвитку вихованців.

Особлива увага приділялася забезпеченню рівного доступу до дошкільної освіти, дотриманню прав та інтересів дітей, урахуванню їхніх індивідуальних освітніх потреб, підтримці психічного здоров’я та створенню безбар’єрного, психологічно комфортного середовища.

Безпекова діяльність закладу в умовах воєнного стану передбачала:

– підтримання належного стану та постійної готовності сховища;

– організацію своєчасного переміщення вихованців і працівників до сховища після оголошення сигналу «Повітряна тривога»;

– коригування режиму дня та змісту освітньої діяльності залежно від тривалості повітряних тривог;

– проведення ігор, рухових вправ, занять і психоемоційно підтримувальних активностей під час перебування дітей у сховищі;

– надання першої психологічної допомоги та підтримку емоційної стійкості вихованців;

– здійснення заходів із цивільного захисту, пожежної, мінної та техногенної безпеки.

Зарахування, переведення та відрахування вихованців у 2025/2026 навчальному році здійснювалися відповідно до чинного законодавства у сфері дошкільної освіти.

Облік контингенту та актуалізація відомостей про вихованців здійснювалися з використанням інформаційних систем «КУРС: Дошкілля» із дотриманням вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Документація з питань руху вихованців, організації освітнього процесу та управлінської діяльності велася відповідно до Примірної інструкції з діловодства у закладах дошкільної освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 09 травня 2025 року № 711, та вимог ДСТУ 4163:2020.

2025/2026 навчальний рік розпочався 01 вересня 2025 року та завершився 31 травня 2026 року. Освітній процес організовувався в очному форматі з урахуванням безпекової ситуації, повітряних тривог, тривалого перебування дітей у сховищі, блекаутів, нестабільного відвідування та необхідності мінімізації освітніх втрат.

З 01 червня до 30 червня 2026 року робота закладу організовується в літній період з акцентом на оздоровлення, рухову активність, безпечне перебування дітей, ігрову, пізнавальну, творчу та природничо-дослідницьку діяльність.

Мережа груп, контингент вихованців та рух дітей

У 2025/2026 навчальному році в Вільнотарасівському ЗДО функціонувала 1 різновікова група, сформована з урахуванням віку, стану здоров’я, індивідуальних особливостей та освітніх потреб вихованців:

Сформована мережа відповідала фактичним потребам вихованців та забезпечувала доступ до дошкільної освіти дітей раннього й дошкільного віку (додаток 2).

На початок навчального року в закладі виховувалося 15 дітей, станом на 01 червня 2026 року — 15. До Вільнотарасівського ЗДО зараховано 19 вихованців, вибуло 4;

Рух вихованців був зумовлений зміною місця проживання родин, міграційними процесами в умовах воєнного стану, переведенням дітей до інших закладів освіти та зарахуванням нових вихованців відповідно до потреб сімей.

Середня наповнюваність однієї групи становила 7 вихованців. За проєктної потужності 20 місць рівень її використання дорівнював 85 %, що свідчить про стабільну затребуваність дошкільної освіти та раціональне використання наявних приміщень. Платні освітні послуги в закладі не надавалися.

Порівняльний аналіз контингенту за п’ять навчальних років засвідчив нерівномірну динаміку: у 2021/2022 та 2022/2023 навчальних роках заклад відвідували по 12 дітей, у 2023/2024 — 12, у 2024/2025 — 15, у 2025/2026 — 15 вихованців.

Зміни чисельності контингенту пов’язані з демографічною ситуацією, переміщенням родин, зміною місця проживання, міграційними процесами в умовах воєнного стану та переходом дітей старшого дошкільного віку до закладів загальної середньої освіти (додаток 4).

Важливим напрямом діяльності закладу залишалося забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою. У звітному періоді дошкільну освіту завершили 4 вихованці.

Підготовка дітей до навчання у школі здійснювалася відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти, без перенесення шкільних форм і методів навчання в освітній процес Вільнотарасівського ЗДО. Зміст роботи спрямовувався на формування психологічної, інтелектуальної, соціальної, емоційно-вольової та мотиваційної готовності до нового етапу освіти.

Педагогами проведено комплексне психолого-педагогічне вивчення, яке охоплювало:

– психосоціальну зрілість;

– інтелектуальну готовність;

– розвиток дрібної моторики та зорово-моторної координації;

– емоційне ставлення до школи;

– сформованість внутрішньої позиції майбутнього школяра;

– здатність розуміти й послідовно виконувати інструкцію;

– навички самоорганізації та довільної регуляції поведінки.

Для мінімізації освітніх втрат застосовувалися індивідуальні й підгрупові форми роботи, диференційовані завдання, рухові та нейропсихологічні вправи, повторення й практичне закріплення програмового матеріалу в ігровій діяльності. Батькам надавалися рекомендації щодо підтримки пізнавального, мовленнєвого й емоційно-вольового розвитку дітей у домашніх умовах.

Результати вивчення засвідчили загалом належний рівень сформованості передумов готовності вихованців до початкової освіти. Виявлені індивідуальні труднощі враховано під час планування подальшої психолого-педагогічної підтримки дітей та надання рекомендацій родинам (додаток 5).

Кадрове забезпечення та професійний потенціал колективу

В Вільнотарасівському закладі дошкільної освіти «Пролісок» працювали 10 працівників, з них 3 — педагогічні. Освітній процес забезпечували керівник закладу, вихователі .

Кадрова політика закладу у 2025/2026 навчальному році спрямовувалася на збереження стабільності колективу, раціональний розподіл педагогічного навантаження, дотримання кваліфікаційних вимог, забезпечення безперервного професійного розвитку працівників, підтримку сприятливого психологічного мікроклімату та підвищення спроможності педагогів працювати в умовах воєнного стану.

Аналіз штатного розпису, тарифікаційних матеріалів, особових справ, документів про освіту, наказів із кадрових питань, засвідчив, що призначення працівників та організація їхньої діяльності здійснювалися відповідно до вимог законодавства. Для всіх посад затверджено посадові інструкції, у яких визначено завдання, функціональні обов’язки, права та відповідальність працівників.

Кадровий склад загалом забезпечував виконання основних завдань закладу, однак окремі вакансії залишалися незаповненими та перебували на контролі адміністрації. За даними обліку робочого часу за травень 2026 року, вакантними були частини ставок музичного керівника та старшої медичної сестри. Наявність вакансій зумовлювала необхідність перерозподілу окремих функцій і педагогічного навантаження, що підвищувало професійне навантаження на працівників.

Керівництво закладом та методичний супровід здійснювала директор Світлана БАЛАН, педагогічний стаж якої становить 26 років, стаж роботи на посаді керівника — 6 років. Досвід управлінської та методичної діяльності сприяв забезпеченню послідовності кадрової роботи, координації професійного розвитку педагогів і своєчасному реагуванню на зміни в організації освітнього процесу.

Педагогічний колектив представлений фахівцями з різним рівнем освіти, професійного досвіду та кваліфікації. (додаток 6).

Позитивною тенденцією стало підвищення освітнього рівня працівників. Адміністрація забезпечувала консультативну підтримку працівників, які здобували або підвищували рівень професійної освіти.

План підвищення кваліфікації педагогічних працівників виконано в повному обсязі. Під час визначення напрямів професійного розвитку враховувалися потреби закладу, результати внутрішнього самооцінювання, індивідуальні професійні запити, рівень цифрової компетентності, а також необхідність удосконалення навичок роботи в умовах воєнного стану.

Педагогічні працівники долучилися до 5 заходів професійного розвитку, з них 6 вебінарів, 3 інтернет-конференцій і 4 інтернет-семінари. Працівники також брали участь у онлайн-навчанні та внутрішніх формах методичної роботи. Підвищення кваліфікації здійснювалося, зокрема, за сприяння комунального навчального закладу « Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Київської обласної ради» (додаток 7).

Тематика професійного розвитку охоплювала інклюзивну та спеціальну освіту, психологічну підтримку дітей і батьків, мовленнєвий розвиток, цифрову гігієну, безпеку життєдіяльності, домедичну допомогу, організацію діяльності дітей у сховищі та подолання освітніх втрат. Практична спрямованість навчання дала змогу педагогам ширше застосовувати короткі освітні модулі, рухові й сенсорні вправи, засоби візуальної підтримки, прийоми емоційної саморегуляції та індивідуалізовані завдання.

Значна увага приділялася професійній готовності працівників до виявлення та компенсації освітніх втрат, спричинених повітряними тривогами, нестабільним відвідуванням, тривалим перебуванням дітей у сховищі, блекаутами та підвищеним рівнем тривожності. Педагоги вдосконалювали вміння визначати освітні труднощі, адаптувати зміст діяльності до актуального стану дитини, планувати повторення й практичне закріплення матеріалу, підтримувати мовленнєву, рухову, сенсорно-пізнавальну та соціально-емоційну активність вихованців.

Водночас результати самооцінювання засвідчили, що наставництво потребує подальшого організаційного впорядкування: оформлення окремих наказів про призначення наставників, розроблення індивідуальних маршрутів професійної адаптації, фіксації проміжних результатів супроводу та визначення форм морального й матеріального заохочення педагогів-наставників.

У 2026 році атестації педагогічних працівників не проводилася.

Аналіз кадрового забезпечення дає підстави стверджувати, що професійний потенціал колективу забезпечував виконання річних завдань, підтримку ментального здоров’я вихованців і реалізацію заходів із подолання освітніх втрат. Позитивними чинниками стали стабільність основного складу працівників, виконання плану підвищення кваліфікації, результативність атестації, активізація самоосвітньої діяльності та готовність педагогів упроваджувати сучасні освітні практики.

Разом із тим подальшої уваги потребують заповнення наявних вакансій, підтримка працівників, формалізація наставництва, удосконалення індивідуальних траєкторій професійного зростання та системне відстеження впливу підвищення кваліфікації на результати розвитку дітей і компенсацію освітніх втрат.

Організація освітнього процесу

У 2025/2026 навчальному році освітній процес у Вільнотарасівський ЗДО організовувався в умовах воєнного стану, частих і тривалих повітряних тривог, перебування вихованців у сховищі, періодичних блекаутів та підвищеного психоемоційного навантаження. Попри зазначені виклики, у закладі забезпечено максимально можливу безперервність освітньої діяльності, безпечне перебування дітей, підтримку їхнього розвитку та емоційного благополуччя.

Освітня діяльність здійснювалася відповідно до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», вимог Базового компонента дошкільної освіти, освітньої програми закладу, програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» та плану роботи Вільнотарасівський ЗДО на 2025/2026 навчальний рік.

Організація освітнього процесу ґрунтувалася на засадах дитиноцентризму, компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого підходів. Освітня взаємодія проводилася у груповій, підгруповій та індивідуальній формах із урахуванням вікових, індивідуальних та особливих освітніх потреб вихованців. Режим дня, тривалість і зміст організованої діяльності гнучко коригувалися відповідно до безпекової ситуації, фактичної відвідуваності та психоемоційного стану дітей.

Після оголошення сигналу «Повітряна тривога» діти та працівники організовано переміщувалися до сховища. Освітня взаємодія продовжувалася з урахуванням віку вихованців, тривалості тривоги, безпекових обмежень та емоційного стану дітей. Педагоги використовували спокійні ігри, читання художніх творів, мовленнєві й пізнавальні вправи, малювання, руханки малої інтенсивності, музично-ритмічні завдання та практики емоційної саморегуляції. Добір діяльності спрямовувався насамперед на зниження тривожності, підтримання позитивної взаємодії та збереження пізнавальної активності вихованців.

За даними щоденного обліку, фактична відвідуваність переважно становила 8–9 дітей на день, або 67,8–76,3 % від загального контингенту. У зимовий період, під час блекаутів і сезонного зростання захворюваності, показник знижувався до 6–7 вихованців, або 50,8–67,8 %. Коливання відвідуваності враховувалися під час календарного планування, добору форм роботи, повторення програмового матеріалу та визначення індивідуальних заходів підтримки дітей.

Аналіз освітньої діяльності засвідчив, що основними чинниками освітніх втрат були систематичні переривання занять повітряними тривогами, нестабільне відвідування, блекаути, тривале перебування у сховищі, порушення звичного режиму дня та психоемоційне напруження. Освітні втрати проявлялися в нерівномірності засвоєння програмового змісту, зниженні стійкості уваги, труднощах мовленнєвої взаємодії, просторового орієнтування, сенсорного сприймання, виконання послідовних інструкцій та емоційної саморегуляції окремих вихованців.

Для мінімізації виявлених труднощів педагоги застосовували повторення й практичне закріплення матеріалу в ігровій формі, короткі освітні модулі, індивідуальну та підгрупову роботу, диференційовані завдання, рухові й сенсорно-пізнавальні вправи, засоби візуальної підтримки. Батькам надавалися рекомендації щодо розвитку мовлення, моторики, уваги, пізнавальної активності та навичок саморегуляції дітей у домашніх умовах.

Результати педагогічних спостережень і внутрішнього моніторингу засвідчили поступове відновлення системності участі дітей в освітній діяльності, підвищення їхньої зацікавленості, активності та готовності до взаємодії. Позитивна динаміка простежувалася в руховому, сенсорно-пізнавальному, мовленнєвому та соціально-емоційному розвитку вихованців.

Проте окремі діти продовжували потребувати додаткової індивідуальної підтримки щодо розвитку зв’язного мовлення, стійкості уваги, просторового орієнтування, сенсорних умінь і навичок емоційної саморегуляції.

Освітня та методична діяльність у 2025/2026 навчальному році спрямовувалася на виконання таких річних завдань:

Створення безпечного освітнього середовища, яке мотивує, активізує, зберігає та розвиває.
Продовжувати формувати соціально-громадянську компетентність дошкільників з метою зміцнення національної ідентичності дітей.

3.Психологічний супровід та підтримка учасників освітнього процесу в умовах воєнного та післявоєнного стану.

Аналіз організації освітнього процесу засвідчив здатність колективу оперативно реагувати на безпекові й організаційні виклики, гнучко адаптувати зміст і форми освітньої діяльності, підтримувати реалізацію Базового компонента дошкільної освіти та забезпечувати індивідуальну підтримку вихованців.

Разом із тим подальшої уваги потребують систематизація даних про причини, прояви й динаміку освітніх втрат; посилення індивідуальної компенсаторної роботи; розширення добірки освітніх матеріалів для використання у сховищі; удосконалення взаємодії з родинами та системне відстеження результативності заходів, спрямованих на подолання освітніх труднощів.

Методична та інноваційна діяльність

Методична діяльність у 2025/2026 навчальному році була спрямована на реалізацію річних завдань закладу, підвищення професійної компетентності педагогічних працівників, упровадження сучасних освітніх технологій, забезпечення якості дошкільної освіти в умовах воєнного стану. Координацію методичної роботи здійснювала директор Світлана Балан.

Система методичного супроводу охоплювала колегіальні, групові та індивідуальні форми професійної взаємодії. У звітному періоді проведено 5 засідань педагогічної ради. Педагогічні години проводилися щочетверга о 13:00 відповідно до затвердженого плану. Індивідуальні та групові консультації організовувалися з урахуванням професійних запитів працівників, результатів самооцінювання, атестаційних потреб і труднощів, виявлених під час внутрішнього контролю (додаток 9).

Зміст педагогічних рад відповідав визначеним річним завданням та актуальним викликам діяльності закладу. На засіданнях розглядалися питання розвитку інтелектуальних і сенсорних умінь дошкільників, формування національно-патріотичних почуттів, подолання освітніх втрат та підбиття підсумків діяльності закладу. Прийняті рішення ґрунтувалися на результатах тематичних вивчень, педагогічних спостережень, моніторингових матеріалах і представленому досвіді працівників.

Значна увага приділялася цифровій компетентності педагогічних працівників. Для планування, створення освітніх матеріалів, проведення опитувань, представлення досвіду та взаємодії з родинами застосовувалися Google Workspace, Google Forms, Padlet, Canva for Education, Book Creator, Viber, Zoom і Google Meet. У вересні–грудні 2025 року працівники опрацювали онлайн-курс «Very Verified 2.0» з медіаграмотності, що сприяло вдосконаленню навичок критичного аналізу інформації, розпізнавання фейків і безпечної цифрової комунікації.

Педагогічні працівники долучилися до 25 заходів професійного розвитку, з них 15 вебінарів, Тематика навчання охоплювала цифрову безпеку, інклюзивну освіту, психологічну підтримку дітей і дорослих, мовленнєвий розвиток, профілактику професійного вигорання, організацію освітнього процесу під час повітряних тривог і подолання освітніх втрат (додаток 10).

Аналіз методичної та інноваційної діяльності засвідчив системність методичного супроводу, практичну спрямованість обраних форм роботи та їх відповідність річним завданням закладу. Реалізовані заходи сприяли підвищенню професійної компетентності працівників, упровадженню сучасних освітніх практик, розвитку цифрової культури та посиленню спроможності колективу мінімізувати освітні втрати в умовах воєнного стану.

Проте подальшої уваги потребують системне документування результатів педагогічних годин і консультацій, аналітичне відстеження практичного впливу підвищення кваліфікації на результати розвитку дітей, розширення практики взаємовідвідування, формування електронного банку педагогічного досвіду та активніше залучення всіх працівників до презентації власних методичних напрацювань.

Динаміка розвитку ключових компетентностей вихованців та результати подолання освітніх втрат

У 2025/2026 навчальному році вивчення результативності розвитку вихованців здійснювалося відповідно до освітніх напрямів Базового компонента дошкільної освіти та змісту освітньої програми закладу. Під час аналізу враховувалися вікові й індивідуальні особливості дітей, регулярність відвідування, а також вплив воєнного стану на безперервність освітнього процесу.

Списковий склад різновікової групи становив 15 вихованців. Підсумковим вивченням охоплено 12 дітей, або 85,0 %. Не були присутні під час проведення педагогічного спостереження 2 вихованців, що становить 15,0 % від загальної кількості. Причинами неповного охоплення стали стан здоров’я дітей, нестабільне відвідування та безпекова ситуація (додаток 15).

Оцінювання проводилося за такими освітніми напрямами: «Особистість дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина у природному довкіллі», «Гра дитини», «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Дитина у світі мистецтва». Використовувалися педагогічні спостереження, аналіз участі дітей в організованій і самостійній діяльності, ігрові та практичні завдання, бесіди, аналіз продуктів дитячої творчості.

За узагальненими результатами педагогічного спостереження середній рівень сформованості ключових компетентностей підвищився з 59,0 % на початку до 68,0 % наприкінці навчального року. Загальний приріст становив 9,0 відсоткового пункта, що свідчить про позитивну динаміку розвитку вихованців попри часті переривання освітнього процесу, повітряні тривоги, блекаути, нестабільне відвідування та тривале перебування у сховищі.

За напрямом «Особистість дитини» середній показник зріс із 63,4 % до 71,9 %, приріст становив 8,5 відсоткового пункта. Діти стали впевненіше долучатися до спільної діяльності, виявляти ініціативність, самостійність, уміння дотримуватися правил, висловлювати власні потреби та регулювати поведінку відповідно до ситуації.

Результати за напрямом «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» підвищилися з 61,8 % до 70,8 %, або на 9,0 відсоткового пункта. Позитивні зміни простежувалися в умінні порівнювати, групувати й класифікувати предмети, визначати їхні властивості, діяти за зразком, орієнтуватися у просторі та виконувати елементарні дослідницькі завдання.

Найвищий підсумковий показник зафіксовано за напрямом «Дитина у природному довкіллі» — 76,5 %. На початку навчального року він становив 65,7 %; приріст — 10,8 відсоткового пункта. Діти краще розпізнавали об’єкти та явища природи, встановлювали прості причинно-наслідкові зв’язки, виявляли інтерес до спостережень і дослідів, застосовували набуті знання у практичній діяльності. Позитивній динаміці сприяли безпосередні спостереження, елементарне експериментування, природничі ігри та діяльність на території закладу.

Середній показник сформованості ігрової компетентності підвищився з 61,4 % до 68,4 %, що становить 7,0 відсоткового пункта. Вихованці активніше ініціювали ігрову взаємодію, приймали роль, дотримувалися доступних правил, використовували предмети-замінники та долучалися до спільного розгортання сюжету.

Проте окремі діти потребували додаткової підтримки щодо мовленнєвого супроводу гри, узгодження дій з однолітками й самостійного розвитку ігрового задуму.

За напрямом «Дитина в соціумі» середній результат зріс із 62,6 % до 71,4 %, приріст становив 8,8 відсоткового пункта. Позитивна динаміка виявлялася у формуванні навичок доброзичливої взаємодії, взаємодопомоги, дотримання правил групи, конструктивного спілкування та звернення по допомогу. Реалізація програм соціально-емоційного розвитку й психосоціальної підтримки сприяла зміцненню довірливих взаємин і створенню психологічно безпечного середовища.

За напрямом «Мовлення дитини» середній показник підвищився з 61,4 % до 66,2 %. Загальний приріст становив 4,8 відсоткового пункта, а в окремих групах — від 2,3 до 7,0 відсоткового пункту. Порівняно з іншими напрямами динаміка була менш вираженою, що пов’язано з нерегулярністю відвідування, частими перервами в освітній діяльності, наявністю мовленнєвих труднощів у частини вихованців та необхідністю тривалого корекційно-розвиткового супроводу.

Водночас діти стали активніше користуватися вербальними й невербальними засобами комунікації, краще розуміти короткі інструкції, підтримувати діалог, називати предмети, дії та ознаки. Позитивні зміни забезпечувалися системною діяльністю вихователів, використанням артикуляційних, дихальних, мовленнєвих і нейропедагогічних вправ.

За напрямом «Дитина у світі мистецтва» середній показник зріс із 64,4 % до 72,5 %, приріст становив 8,1 відсоткового пункта. Вихованці виявляли стійкіший інтерес до музичної, образотворчої, театралізованої та художньо-мовленнєвої діяльності, активніше експериментували з матеріалами, передавали власні враження у творчих роботах, музичних рухах та імпровізаціях.

Результати вивчення підтвердили, що освітні втрати проявлялися у фрагментарності засвоєння програмового матеріалу, нестійкості уваги, уповільненому темпі виконання завдань, труднощах мовленнєвої взаємодії, просторового орієнтування та емоційної саморегуляції. Основними чинниками стали повітряні тривоги, вимушене переривання освітньої діяльності, тривале перебування у сховищі, блекаути, психоемоційне напруження й нерегулярне відвідування.

Для мінімізації освітніх втрат педагоги використовували короткі освітні модулі, повторення та практичне закріплення матеріалу, індивідуальну й підгрупову роботу, рухові, сенсорні та мовленнєві вправи, диференційовані завдання, візуальні опори й знайомі алгоритми дій. Зміст діяльності адаптувався до актуального стану дітей, їхнього темпу роботи та індивідуальних освітніх потреб.

Узагальнені показники підтверджують результативність організованої компенсаторної роботи: за всіма освітніми напрямами простежується позитивна динаміка, а найбільше зростання зафіксовано у природничому, сенсорно-пізнавальному та соціальному розвитку. Водночас подальшої уваги потребують мовленнєва й ігрова компетентності, розвиток довільної уваги, навичок саморегуляції та послідовне закріплення програмового змісту (додаток 16).

Медичне обслуговування, охорона здоров’я та психосоціальна підтримка

У діяльності закладу особлива увага приділялася охороні здоров’я вихованців, забезпеченню належного медичного супроводу, профілактиці захворювань, формуванню здоров’язбережувальних навичок, підтримці рухової активності та психоемоційного благополуччя дітей в умовах воєнного стану.

Медичний працівник відсутній.

Діяльність здійснювалася адміністрацією, педагогами, батьками та закладами охорони здоров’я.

У закладі функціонував ізолятор, оснащений необхідними засобами для надання домедичної допомоги та тимчасової ізоляції дітей з ознаками захворювання. Систематично контролювалися терміни придатності медикаментів, стан аптечок у груповому приміщенні і сховищі, наявність засобів для надання першої допомоги.

Медичний супровід охоплював ранкове приймання дітей, спостереження за їхнім самопочуттям, аналіз причин відсутності, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог, температурного режиму, організацією питного режиму, провітрюванням приміщень і проведенням оздоровчих заходів. У разі виявлення ознак погіршення стану здоров’я батьків своєчасно інформували та надавали рекомендації щодо подальших дій.

Аналіз відвідування засвідчив, що на його стабільність впливали сезонні захворювання, повітряні тривоги, блекаути, психоемоційне напруження та безпекова ситуація. У періоди підвищення захворюваності посилювалися ранкові огляди, санітарно-просвітницька робота з працівниками й батьками, контроль за дотриманням режиму провітрювання, гігієни рук і проведенням поточної дезінфекції.

Значна увага приділялася профілактиці інфекційних захворювань. Проводилися інформаційні заходи з питань імунопрофілактики, попередження гострих респіраторних інфекцій, кишкових захворювань, дотримання особистої гігієни та своєчасного звернення по медичну допомогу. Працівники закладу ознайомлювалися з алгоритмами дій у разі виявлення у дитини ознак інфекційного захворювання.

Рухова активність дітей забезпечувалася через фізкультурні заняття, ранкову гімнастику, рухливі ігри, фізкультурні хвилинки, вправи під час прогулянок, спортивні розваги та оздоровчі заходи. Вихователі добирали навантаження відповідно до віку, стану здоров’я, рухових можливостей і психоемоційного стану вихованців.

Оздоровча робота передбачала проведення дихальної гімнастики, вправ на релаксацію, самомасажу, загартувальних процедур у межах дозволеного режиму, гімнастики після денного сну та активної діяльності на свіжому повітрі. Інтенсивність і тривалість заходів коригувалися відповідно до погодних умов, температурного режиму, стану здоров’я дітей і безпекової ситуації.

Важливим напрямом стала психосоціальна підтримка вихованців. Педагоги систематично спостерігали за емоційним станом дітей, проводили індивідуальні й групові заняття, ігри на розвиток емоційного інтелекту, вправи на саморегуляцію, відновлення відчуття безпеки та формування навичок конструктивної взаємодії.

У роботі застосовувалися елементи арттерапії, пісочної терапії, дихальні й релаксаційні вправи, смарт-картки емоцій, сенсорні матеріали, казкотерапевтичні та ігрові техніки. Зазначені практики сприяли розпізнаванню та вираженню емоцій, зменшенню напруження, розвитку довіри, взаємодопомоги та здатності звертатися по підтримку.

Зміст психосоціальної роботи узгоджувався із Всеукраїнською програмою ментального здоров’я «Ти як?», програмами соціально-емоційного розвитку та потребами дітей, які перебували під впливом тривалих воєнних загроз. Окрема увага приділялася вихованцям з підвищеною тривожністю, труднощами адаптації, емоційною нестабільністю та особливими освітніми потребами.

Під час повітряних тривог діти та працівники організовано переходили до сховища. У ньому створювалися умови для підтримки фізичного й емоційного стану вихованців: використовувалися спокійні ігри, читання, малювання, дихальні вправи, руханки малої інтенсивності.

У сховищі підтримувався зрозумілий для дітей порядок дій, що сприяло збереженню відчуття передбачуваності та безпеки. Педагоги враховували тривалість перебування, вік дітей, рівень втоми й індивідуальні реакції на сигнали повітряної тривоги.

Результати педагогічних і психологічних спостережень засвідчили, що системне використання практик психоемоційної підтримки сприяло поступовому зниженню проявів ситуативної тривожності, активнішому залученню дітей до спільної діяльності, покращенню взаємодії з дорослими й однолітками та розвитку навичок саморегуляції.

Психологічна підтримка надавалася також працівникам закладу. Проводилися консультації, вправи на емоційне розвантаження, профілактику професійного вигорання, відновлення внутрішніх ресурсів і збереження доброзичливого психологічного клімату в колективі. Особлива увага приділялася працівникам, які щоденно забезпечували безпеку дітей під час тривалих повітряних тривог і перебування у сховищі.

Взаємодія з родинами охоплювала індивідуальні консультації, інформаційні повідомлення, онлайн-зустрічі та рекомендації щодо профілактики захворювань, стабілізації режиму дня, підтримки ментального здоров’я й реагування на стресові прояви в поведінці дітей.

Батькам надавалися практичні поради щодо збереження емоційного контакту з дитиною, використання передбачуваних сімейних ритуалів, обмеження надмірного інформаційного навантаження, підтримки фізичної активності та відновлення після тривожних подій. Така взаємодія сприяла узгодженості дій сім’ї та закладу.

Аналіз медичного обслуговування, оздоровчої та психосоціальної роботи засвідчив системність заходів, спрямованих на охорону здоров’я, підтримку фізичного розвитку, емоційного благополуччя та безпечного перебування дітей у закладі. Узгоджена діяльність педагогів і адміністрації забезпечувала своєчасне реагування на зміни у стані здоров’я й поведінці вихованців.

Проте подальшої уваги потребують удосконалення системи узагальнення даних про стан здоров’я та захворюваність дітей, розширення добірки матеріалів для психоемоційної підтримки у сховищі, посилення профілактики професійного вигорання працівників, модернізація оснащення медичного осередку та системне відстеження результативності оздоровчих і психосоціальних заходів.

Організація харчування вихованців

Організоване триразове гаряче харчування вихованців Вільнотарасівського ЗДО «Пролісок» здійснювалося відповідно до вимог санітарного законодавства, норм і Порядку організації харчування, принципів системи НАССР та умов договору з оператором ринку харчових продуктів.

Триразовим харчуванням було охоплено 100 % дітей, які фактично відвідували заклад. Час приймання їжі узгоджувався з режимом роботи групи, віковими потребами вихованців, графіком видачі готових страв і безпековою ситуацією.

Харчування організовувалося за чотиритижневим сезонним меню, складеним з урахуванням вікових потреб дітей, енергетичної й харчової цінності раціону, рекомендованої частоти включення основних груп продуктів та обмеження вмісту солі, цукру й насичених жирів. Щотижневі заявки на продукти харчування формувалася відповідно до фактичної відвідуваності вихованців.

Контроль за якістю і безпечністю харчування здійснювали адміністрація закладу, відповідальні працівники та бракеражна комісія. Перед видачею оцінювалися зовнішній вигляд, запах, смак, консистенція й температура готових страв. Результати бракеражу фіксувалися в установленій документації.

У межах системи НАССР виконувалися програми-передумови щодо приймання, тимчасового зберігання, порціонування і видачі готових страв, санітарного стану приміщень та обладнання, особистої гігієни працівників, поводження з відходами й запобігання перехресному забрудненню. Проведено щорічний перегляд і верифікацію програм-передумов із документальним оформленням результатів.

Питний режим забезпечував постійний доступ дітей до якісної питної води з використанням індивідуального посуду. Для дій у разі аварійного припинення водопостачання, блекаутів і тривалого перебування у сховищі підтримувався резервний запас фасованої води.

Діти пільгових категорій забезпечувалися безоплатним або пільговим харчуванням відповідно до рішень засновника та документів, що підтверджували відповідний статус. За кошти місцевого бюджету харчувалися, зокрема, діти з особливими освітніми потребами та діти із сімей захисників і захисниць України — за наявності встановлених підстав. Документи щодо пільгового харчування своєчасно перевірялися й оновлювалися.

В умовах воєнного стану порядок приймання їжі коригувався залежно від часу й тривалості повітряної тривоги. Під час перебування у сховищі насамперед забезпечувався питний режим. Для тривалих надзвичайних ситуацій передбачалися фасована вода та харчові продукти тривалого зберігання в індивідуальному пакуванні. Працівники були ознайомлені з алгоритмами дій у разі збігу сигналу повітряної тривоги з часом приймання їжі.

Взаємодія з оператором ринку охоплювала оперативне врегулювання питань щодо своєчасності доставки, відповідності меню, температури та якості страв, кількості порцій і врахування особливих дієтичних потреб дітей. Узагальнені зауваження щодо споживання окремих страв передавалися оператору для подальшого опрацювання.

Батьківська спільнота ознайомлювалася зі щоденним меню, складом страв, організацією питного режиму та порядком забезпечення пільгового й дієтичного харчування. Звернення і пропозиції родин розглядалися адміністрацією та враховувалися під час оцінювання якості кейтерингових послуг.

Питання харчування розглядалися на виробничих нарадах, засіданнях ради закладу та зустрічах із представниками батьківської громадськості. Управлінська увага зосереджувалася на безпечності готових страв, дотриманні санітарних вимог, належному документуванні контрольних процедур і своєчасному реагуванні на виявлені недоліки.

Результати аналізу засвідчили, що в закладі забезпечено триразове харчування вихованців , щоденний контроль якості готових страв, виконання програм-передумов НАССР, належний питний режим та реалізацію права на пільгове харчування.

Подальшої уваги потребують відстеження виконання норм харчування, аналіз фактичного споживання страв дітьми, своєчасна верифікація програм-передумов НАССР, поповнення резервного запасу питної води та вдосконалення алгоритмів дій під час тривалих повітряних тривог і перебоїв у роботі систем життєзабезпечення.

Безпечне освітнє середовище, охорона праці та цивільний захист

У звітному періоді робота з охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту спрямовувалася на збереження життя і здоров’я вихованців та працівників, запобігання травматизму, забезпечення готовності до надзвичайних ситуацій і формування навичок безпечної поведінки в умовах воєнного стану.

Діяльність закладу здійснювалася відповідно до Закону України «Про охорону праці», Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу, затвердженого наказом МОН України від 26.12.2017 № 1669, Правил пожежної безпеки для закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом МОН України від 15.08.2016 № 974, та Концепції безпеки закладів освіти, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 301-р у чинній редакції.

На початку навчального року видано накази про організацію роботи з охорони праці, пожежної безпеки, цивільного захисту, безпеки життєдіяльності та профілактики дитячого травматизму. Визначено відповідальних осіб, переглянуто посадові обов’язки, інструкції за професіями й видами робіт, плани евакуації, алгоритми реагування на повітряну тривогу, пожежу, загрозу мінування, аварійне відключення електроенергії та інші надзвичайні ситуації.

З працівниками проводилися вступні, первинні, повторні, позапланові й цільові інструктажі з відповідним оформленням журналів. Організовано навчання та перевірку знань з охорони праці, пожежної безпеки й цивільного захисту, практичне опрацювання алгоритмів евакуації, користування первинними засобами пожежогасіння та надання домедичної допомоги.

Особлива увага приділялася готовності сховища. Його утримання, облаштування та використання здійснювалися відповідно до вимог законодавства щодо об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Сховище забезпечувало розміщення всіх учасників освітнього процесу в денний час, а в нічний — використовувалося для захисту жителів села.

У сховищі підтримувалися належний санітарний стан, освітлення, вентиляція, запас питної води, аптечка, первинні засоби пожежогасіння, ліхтарі, засоби зв’язку, місця для сидіння та відпочинку дітей. Для забезпечення резервного електроживлення використовувався генератор. Облаштовано осередки для спокійної діяльності, сенсорного й емоційного розвантаження вихованців.

Після отримання сигналу «Повітряна тривога» працівники діяли відповідно до затверджених алгоритмів: організовано припиняли діяльність, перевіряли кількість дітей, супроводжували їх визначеними маршрутами до сховища та здійснювали повторний облік після розміщення. Особлива увага приділялася дітям раннього віку.

Освітня взаємодія у сховищі адаптувалася до його просторових можливостей, тривалості повітряної тривоги й психоемоційного стану дітей. Проводилися спокійні ігри, читання, мовленнєві вправи, малювання, руханки малої інтенсивності, дихальні та релаксаційні вправи. Це сприяло зменшенню тривожності й підтриманню відчуття передбачуваності та безпеки.

Результативність безпекової підготовки перевірялася під час навчань і практичних тренувань. 13.04.2026 проведено об’єктове тренування з цивільного захисту, під час якого відпрацьовано дії за сигналом повітряної тривоги, повідомленням про можливе мінування, евакуацію, реагування на умовну пожежу та надання домедичної допомоги. Аналіз проведення тренування засвідчив організованість дій працівників, дотримання маршрутів евакуації та своєчасне розміщення дітей у сховищі.

Пожежна безпека забезпечувалася шляхом утримання евакуаційних шляхів і виходів у вільному стані, контролю справності електромережі та обладнання, оновлення планів евакуації, перевірки й перезаряджання вогнегасників. Приміщення та сховище укомплектовано первинними засобами пожежогасіння відповідно до встановлених норм. Вимоги до пожежної безпеки закладів освіти визначаються спеціальними правилами МОН та загальними Правилами пожежної безпеки в Україні.

Питання мінної безпеки інтегрувалися в освітню й просвітницьку роботу. З дітьми проводилися бесіди, дидактичні ігри та практичні вправи щодо розпізнавання небезпечних і підозрілих предметів, заборони торкатися їх, необхідності відійти на безпечну відстань і повідомити дорослого. Працівники та батьки отримували пам’ятки й рекомендації щодо поведінки на потенційно небезпечних територіях.

Профілактика дитячого травматизму здійснювалася за напрямами пожежної, дорожньої, побутової, мінної безпеки, поведінки біля водойм, безпечного користування електроприладами та дій у надзвичайних ситуаціях. Проведено тематичні тижні, дні безпеки, бесіди, моделювання ситуацій, ігри й практичні заняття. У звітному періоді випадків дитячого травматизму під час перебування вихованців у закладі не зареєстровано.

Комісією з охорони праці та відповідальними особами здійснювався контроль за санітарно-технічним станом приміщень, території, ігрового й спортивного обладнання, температурним режимом, освітленістю, станом електрогосподарства, евакуаційних шляхів і травмонебезпечних ділянок. Результати оглядів фіксувалися в актах і журналах, виявлені недоліки усувалися у визначені строки.

Значна увага приділялася психосоціальній безпеці працівників. Проводилися консультації та практичні заняття з профілактики професійного вигорання, збереження емоційної стійкості, конструктивної взаємодії в колективі та запобігання мобінгу. Працівникам роз’яснювалися порядок повідомлення про порушення трудових прав і механізми отримання підтримки.

Окремим напрямом стала профілактика булінгу, насильства та жорстокого поводження з дітьми. У закладі затверджено план профілактичних заходів, порядок подання й розгляду повідомлень, алгоритми реагування, визначено відповідальних осіб. Порядок реагування на випадки булінгу в закладах освіти визначено наказом МОН України від 28.12.2019 № 1646.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2025 № 658 упроваджувалася програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми. Після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1513 локальні алгоритми доповнено відповідно до встановленого порядку реагування на випадки насильства.

Педагоги проводили заняття з розвитку емоційного інтелекту, безпечного спілкування, особистих кордонів, уміння звертатися по допомогу та розпізнавати небезпечні ситуації. Для працівників і батьків організовувалися консультації, інформаційні повідомлення та роз’яснення щодо ознак можливого насильства й алгоритмів повідомлення.

Аналіз роботи засвідчив, що в закладі функціонує цілісна система охорони праці, цивільного захисту й безпеки життєдіяльності. Забезпечено готовність сховища, системне проведення інструктажів і тренувань, контроль пожежної та техногенної безпеки, профілактику травматизму, насильства, булінгу й мобінгу.

Разом із тим подальшої уваги потребують модернізація технічних систем пожежної та охоронної безпеки, оновлення асфальтного покриття, поповнення резервних запасів сховища, удосконалення нічного режиму використання сховища жителями села та регулярне практичне відпрацювання дій персоналу за різними сценаріями надзвичайних ситуацій.

Матеріально-технічне забезпечення та фінансово-господарська діяльність

У звітному періоді фінансово-господарська діяльність Вільнотарасівського ЗДО «Пролісок» спрямовувалася на підтримання належного санітарно-технічного стану будівелі, приміщень і території, оновлення обладнання, забезпечення безпеки учасників освітнього процесу та підготовку закладу до роботи в умовах воєнного стану.

Заклад функціонує в одноповерховій будівлі , розташованій на території площею 0.72га. Будівля, зведена у 1963 році, за типовим проєктом, потребує постійного технічного нагляду , є основним простором для організації освітньої діяльності.

У Вільнотарасівському ЗДО функціонують 1 груповий осередок, спальня, музична і спортивна зали, музей народознавства, ізолятор. Для забезпечення цивільного захисту використовується сховище, розраховане на розміщення всіх учасників освітнього процесу в денний час.

Групове приміщення облаштоване меблями, ігровими, дидактичними та спортивними матеріалами відповідно до вікових особливостей вихованців. Їх розміщення забезпечувало можливість організації ігрової, рухової, пізнавальної, мистецької та самостійної діяльності дітей.

Територія закладу огороджена, озеленена й систематично впорядковувалася. Ігровий майданчик обслуговувався, обладнання оглядалося, фарбувалося й перевірялося на безпечність. Виявлені пошкодження та травмонебезпечні ділянки фіксувалися під час оглядів і усувалися в межах наявних ресурсів.

Особлива увага приділялася готовності сховища. У ньому підтримувалися належний санітарний стан, освітлення, резервне електроживлення, питний режим, запас необхідних матеріалів, засоби пожежогасіння, аптечка та місця для розміщення дітей. Для психоемоційної підтримки вихованців облаштовано осередки спокійної діяльності й сенсорного розвантаження.

У межах підготовки до нового навчального року проведено поточні внутрішні й зовнішні ремонтні роботи у груповому, санітарному і технічних приміщеннях. Здійснено косметичне оновлення сховища, упорядкування групового осередку, території, ігрового та спортивного обладнання.

Проведено лабораторні дослідження якості питної води й піску на ігровому майданчику, перевірку рівня освітленості, стану контуру заземлення, приладів обліку та іншого технічного обладнання. Результати оглядів і перевірок документувалися, виявлені недоліки усувалися або включалися до плану подальших робіт.

Пожежна безпека забезпечувалася шляхом перевірки та перезаряджання вогнегасників, оновлення протипожежного інвентарю, утримання евакуаційних шляхів у вільному стані та контролю за справністю електрообладнання. Приміщення і сховище забезпечувалися первинними засобами пожежогасіння відповідно до встановлених вимог.

Для посилення безпеки частково встановлено обладнання охоронно-тривожної сигналізації, придбано засоби індивідуального захисту, ліхтарі, обладнання для резервного освітлення та два генератори. Їх використання забезпечувало підтримання роботи найнеобхідніших систем під час тривалих відключень електроенергії.

За бюджетні кошти та в межах наявного фінансування придбано будівельні й оздоблювальні матеріали, господарський інвентар, дезінфекційні та гігієнічні засоби, медикаменти, канцелярські товари, (додаток 18).

Цифрова спроможність закладу підтримувалася через використання комп’ютерної та друкувальної техніки, роутера, USB-накопичувачів і засобів підготовки електронних освітніх матеріалів.

Управління матеріальними ресурсами здійснювалося відповідно до плану адміністративно-господарської діяльності. Адміністрація контролювала стан приміщень, обладнання й території, визначала першочергові потреби, формувала заявки та забезпечувала цільове використання придбаних матеріалів.

Аналіз матеріально-технічного забезпечення засвідчив, що в закладі створено базові умови для організації освітньої, рухової, корекційно-розвиткової, оздоровчої та безпекової діяльності. Реалізовані заходи сприяли підвищенню функціональності освітнього середовища, забезпеченню роботи під час блекаутів і повітряних тривог та підготовці закладу до нового навчального року.

Разом із тим подальшого фінансування потребують капітальний частковий ремонт шатрового даху будівлі, оновлення асфальтного покриття, ремонт відмостки та приміщень харчоблоку.

Пріоритетними напрямами залишаються підвищення безбар’єрності території й приміщень, посилення технічних засобів безпеки, оновлення меблів та ігрового обладнання, розвиток цифрової інфраструктури .

Партнерська взаємодія з батьками, громадськістю та соціальними партнерами

У діяльності закладу партнерство з родинами розглядалося як необхідна умова забезпечення безперервності розвитку дитини, підвищення якості дошкільної освіти та своєчасного реагування на безпекові, освітні й психосоціальні виклики. Взаємодія ґрунтувалася на принципах довіри, відкритості, взаємної відповідальності, поваги до батьківського досвіду та врахування індивідуальних потреб кожної сім’ї.

Комунікація з батьками здійснювалася в очному, дистанційному та змішаному форматах. Використовувалися групові чати у Viber, телефонний зв’язок, офіційний сайт закладу, електронні повідомлення, Google Forms, платформи Zoom і Google Meet. Це забезпечувало оперативне інформування родин про організацію освітнього процесу, зміни режиму роботи, повітряні тривоги, харчування, профілактичні заходи, стан здоров’я дітей та проведення спільних подій.

У межах консультативної підтримки проводилися індивідуальні бесіди, онлайн-консультації, інформаційно-практичні зустрічі, відеолекторії та тематичні опитування. Батьки отримували рекомендації щодо розвитку мовлення, рухової активності, сенсорних умінь, формування самостійності, підтримки ментального здоров’я, адаптації дітей до умов воєнного стану та мінімізації освітніх втрат.

Значна увага приділялася безпеці дітей під час повітряних тривог і перебування у сховищі. Родини систематично ознайомлювалися з алгоритмами дій, правилами передачі та отримання дітей, особливостями організації освітньої діяльності у сховищі, питним режимом і заходами психоемоційної підтримки. Зворотний зв’язок від батьків враховувався під час коригування організаційних і безпекових рішень.

Колегіальні форми взаємодії реалізовувалися через загальні збори колективу та батьків, засідання батьківського комітету і ради закладу. За наданими даними, було заплановано 2 загальні збори, 3 засідання батьківського комітету та 3 засідання ради ЗДО. Очно проведено відповідно 2, 1 і 1 захід. Частину засідань перенесено або організовано в іншому форматі у зв’язку з повітряними тривогами та безпековою ситуацією .

Отримані дані враховувалися під час планування методичної, психологічної та просвітницької роботи. Посилено консультаційну підтримку родин із питань подолання тривожності, розвитку мовлення, емоційної саморегуляції, формування безпечної поведінки та організації змістовної діяльності дитини вдома.

Окремим напрямом інформаційно-просвітницької роботи було запобігання насильству, жорстокому поводженню, булінгу та порушенню особистих кордонів дитини. Батькам надавалися пам’ятки й консультації щодо ознак можливого неблагополуччя, способів ненасильницького спілкування, алгоритмів повідомлення та отримання допомоги. Питання захисту прав дітей інтегрувалися у зміст батьківських зустрічей і електронних інформаційних матеріалів.

У контексті реалізації Концепції цифрової гігієни дітей дошкільного віку родини ознайомлювалися з рекомендаціями щодо безпечного використання цифрових пристроїв, обмеження екранного часу, добору якісного контенту та формування здорових цифрових звичок. Наголошувалося на необхідності особистого прикладу дорослих і збалансованого поєднання цифрової, рухової, ігрової та комунікативної діяльності.

Батьківський контроль здійснювався під час обговорення питань організації харчування, безпечності освітнього середовища, якості освітніх послуг і дотримання санітарно-гігієнічних вимог. Родини ознайомлювалися з меню, результатами опитувань, основними управлінськими рішеннями та напрямами вдосконалення діяльності закладу.

Соціальне партнерство підтримувалося з інклюзивно-ресурсним центром, закладами охорони здоров’я, органами управління освітою, службами громади та установами, діяльність яких пов’язана із захистом прав, здоров’я й безпеки дітей. Така взаємодія забезпечувала консультативну, корекційно-розвиткову, профілактичну та інформаційну підтримку вихованців і родин.

Результати аналізу засвідчили, що використання різних каналів комунікації, системне опитування батьків, консультативна підтримка та залучення родин до спільних заходів сприяли збереженню довіри до закладу, підвищенню обізнаності батьків і узгодженості виховних впливів.

Водночас подальшої уваги потребують підвищення активності окремих родин, розширення практики очних і дистанційних консультацій, оперативне опрацювання батьківських звернень, залучення соціальних партнерів до практичних заходів і системне оцінювання результативності партнерської взаємодії.

Управлінська діяльність, документообіг і відкритість

Управлінська діяльність Вільнотарасівського ЗДО «Пролісок» спрямовувалася на виконання програми розвитку та плану роботи закладу, забезпечення стабільного функціонування в умовах воєнного стану, підвищення якості дошкільної освіти, збереження життя і здоров’я учасників освітнього процесу та своєчасне реагування на організаційні, кадрові й безпекові виклики.

Управлінські рішення приймалися на основі аналізу результатів освітньої, методичної, кадрової, адміністративно-господарської та безпекової діяльності. Виконання визначених завдань систематично відстежувалося під час внутрішнього контролю, засідань педагогічної та методичної рад, виробничих нарад, педагогічних годин і засідань команд психолого-педагогічного супроводу.

Результати вивчення оформлювалися аналітичними довідками, картками контролю, доповідними записками та відповідними управлінськими рішеннями. Ведення «Ділового щоденника аналізу освітнього процесу» забезпечувало фіксацію результатів спостережень, виявлених проблем, рекомендацій і строків їх виконання.

Розпорядча діяльність здійснювалася шляхом видання наказів з основної діяльності, адміністративно-господарських і кадрових питань. У наказах визначалися конкретні виконавці, завдання, строки та форми підсумкового контролю. Рішення колегіальних органів оформлювалися протоколами й перебували на контролі до повного виконання.

Організація діловодства здійснювалася відповідно до Примірної інструкції з діловодства у закладах дошкільної освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 09.05.2025 № 711, локальної інструкції закладу та вимог ДСТУ 4163:2020. Забезпечувалися реєстрація, облік, передавання на виконання, формування у справи та зберігання організаційно-розпорядчих, кадрових, методичних і фінансово-господарських документів.

Номенклатура справ використовувалася як основа систематизації документації. Контролювалися правильність датування й індексації документів, оформлення реквізитів, дотримання строків виконання, формування завершених справ та підготовка документів до архівного зберігання.

Для оперативного обміну інформацією та підготовки управлінських матеріалів використовувалися офіційна електронна пошта, Google Workspace, Google Drive, Google Forms, електронні таблиці та хмарні сховища. Електронні документи впорядковувалися за напрямами діяльності, а доступ до них надавався з урахуванням посадових повноважень і вимог щодо захисту персональних даних.

Відкритість діяльності забезпечувалася шляхом оприлюднення на офіційному вебсайті закладу установчих документів, освітньої програми, планів роботи, інформації про кадрове забезпечення, правила прийому дітей, організацію харчування, безпекові заходи, фінансову діяльність та інші матеріали, передбачені законодавством.

Батьківська спільнота своєчасно інформувалася про зміни в організації освітнього процесу, режимі роботи, перебуванні дітей у сховищі, проведенні профілактичних заходів, харчуванні та діяльності колегіальних органів. Для комунікації використовувалися офіційний сайт, інформаційні стенди, групового чату, електронні повідомлення, особисті й онлайн-консультації.

Аналіз звернень громадян

Керівник закладу проводила особистий прийом громадян відповідно до затвердженого графіка. Звернення та консультаційні запити надходили під час особистого прийому, у письмовій формі, електронною поштою, засобами телефонного зв’язку й через електронні канали комунікації.

Реєстрація здійснювалася в журналі обліку звернень громадян і консультацій керівника. Під час розгляду забезпечувалися об’єктивність, повнота опрацювання порушених питань, дотримання встановлених строків та надання заявникам відповідей або необхідних роз’яснень.

У звітному періоді обліковано 8 звернень і консультаційних запитів, зокрема:

– 5 — з організаційних, освітніх, побутових та інших питань діяльності закладу;

– 3 — щодо працевлаштування;

Усі зареєстровані звернення розглянуто, заявникам надано відповіді та роз’яснення. Питання, що потребували управлінського реагування, вирішувалися шляхом прийняття відповідних рішень, видання наказів, проведення консультацій або спрямування заявників до компетентних установ.

Аналіз змісту звернень засвідчив, що найбільша частка стосувалася повсякденної організації діяльності закладу, режиму роботи, оформлення документів, відвідування, харчування, безпеки, освітньої та консультативної підтримки дітей. Звернення щодо переведення й зарахування вихованців розглядалися з урахуванням наповнюваності групи, віку дітей. Роботу закладу щодо організації особистого прийому, реєстрації, своєчасного та повного розгляду звернень громадян оцінено як належну. Випадків залишення звернень без розгляду не встановлено.

Дисциплінарна практика

Дисциплінарна практика ґрунтувалася на превентивному підході, дотриманні трудового законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, норм професійної етики та положень колективного договору.

Профілактична робота охоплювала роз’яснення працівникам трудових прав і посадових обов’язків, проведення інструктажів, індивідуальних бесід, консультацій, контроль виконавської дисципліни та своєчасне реагування на виявлені недоліки.

Основна увага приділялася не застосуванню стягнень, а усуненню причин можливих порушень, підвищенню персональної відповідальності, удосконаленню внутрішньої комунікації та збереженню сприятливого психологічного клімату в колективі.

Грубих порушень трудової дисципліни та підстав для застосування дисциплінарних стягнень до працівників не зафіксовано. Питання виконавської дисципліни вирішувалися переважно шляхом превентивного контролю, роз’яснювальної роботи й надання методичної та організаційної підтримки.

Аналіз управлінської діяльності засвідчив системність прийняття й документування рішень, належну організацію документообігу, відкритість інформації, своєчасне опрацювання звернень громадян і превентивний характер дисциплінарної практики.

Подальшої уваги потребують розширення електронного документообігу, удосконалення контролю за виконанням управлінських рішень, систематичне оновлення інформації на офіційному вебсайті, цифровізація обліку звернень та аналітичне узагальнення їх тематики.

Досягнення закладу, професійне визнання та стимулювання працівників

Система стимулювання працівників ґрунтувалася на принципах об’єктивності, прозорості, урахування особистого внеску та відповідності чинному законодавству, колективному договору, положенню про преміювання й затвердженим кошторисним призначенням.

Моральне заохочення здійснювалося шляхом оголошення подяк, публічного відзначення професійних результатів, представлення досягнень на засіданнях педагогічної ради, офіційному вебсайті, методичних заходах, конкурсах і виставках. Працівникам надавалася організаційна та методична підтримка під час підготовки авторських матеріалів, електронних ресурсів і презентації власного досвіду.

Педагогічним працівникам виплачувалися щорічна грошова винагорода за сумлінну працю й зразкове виконання посадових обов’язків та допомога на оздоровлення під час надання щорічної основної відпустки. Надбавка за вислугу років установлювалася залежно від стажу педагогічної роботи: понад 3 роки — 10 %, понад 10 років — 20 %, понад 20 років — 30 % посадового окладу. Надбавка за престижність педагогічної праці нараховувалася в межах установленого законодавством розміру та відповідно до наказів керівника.

Працівникам, зайнятим на роботах із використанням дезінфекційних засобів і прибиранням санітарних вузлів, здійснювалася доплата в розмірі 10 %. За роботу в нічний час відповідним працівникам нараховувалася доплата в розмірі 40 % годинної тарифної ставки за фактично відпрацьований час.

За наявності економії фонду оплати праці застосовувалося преміювання з урахуванням якості виконання посадових обов’язків, особистого внеску працівника, професійної ініціативності та результатів діяльності закладу.

Адміністрація та профспілковий комітет забезпечували реалізацію передбачених колективним договором соціально-трудових гарантій, пільг і компенсацій у межах повноважень та затвердженого фінансування.

Подальшої уваги потребують, залучених працівників до створення авторських матеріалів, систематизація електронного банку професійних здобутків, удосконалення локальних критеріїв заохочення та посилення підтримки фахівців, які демонструють інноваційність, конкурсну активність і професійне лідерство.

Пріоритетні завдання на 2026/2027 навчальний рік

З урахуванням результатів діяльності закладу, виявлених проблемних питань та актуальних потреб у 2026/2027 навчальному році доцільно зосередити управлінську, освітню й методичну роботу на таких пріоритетах:

Забезпечити системну компенсацію освітніх втрат через індивідуальну й підгрупову роботу, короткі освітні модулі, повторення та практичне закріплення програмового змісту.
Посилити розвиток мовленнєвої, ігрової, сенсорно-пізнавальної та соціально-емоційної компетентностей вихованців, зокрема дітей, які мають освітні труднощі.
Забезпечити безперервність інклюзивної, психологічної, логопедичної та корекційно-розвиткової підтримки дітей з ООП, удосконалити діяльність команд психолого-педагогічного супроводу.
Удосконалити систему професійного розвитку працівників, наставництво, індивідуальні траєкторії підвищення кваліфікації та поширення результативного педагогічного досвіду.
Посилити психологічну підтримку дітей, працівників і родин, запроваджувати практики емоційної стабілізації, саморегуляції та профілактики професійного вигорання.
Забезпечити подальше вдосконалення сховища, систем пожежного захисту, резервного електроживлення та матеріалів для діяльності дітей під час повітряних тривог.
Продовжити поетапну модернізацію матеріально-технічної бази, підвищення безбар’єрності, оновлення групового осередку, спортивного й ігрового обладнання.
Удосконалити організацію харчування, медичний супровід, питний режим, виконання програм-передумов НАССР і контроль за якістю харчування.
Розширити партнерську взаємодію з родинами, громадськістю, інклюзивно-ресурсним центром, закладами охорони здоров’я, службами громади та іншими соціальними партнерами.
Продовжити цифровізацію управлінської, методичної та освітньої діяльності, упорядкування електронного документообігу й забезпечення інформаційної відкритості закладу.
Спрямувати внутрішній контроль і самооцінювання на визначення реального впливу управлінських рішень на якість освітнього процесу, безпеку, розвиток вихованців і професійну компетентність працівників.

Реалізація визначених завдань потребує узгодженої діяльності адміністрації, колективу, засновника, батьківської спільноти та соціальних партнерів, а також раціонального використання бюджетних та інших не заборонених законодавством ресурсів.

Підсумок керівника

За підсумками звітного періоду діяльність Вільотарасівського ЗДО «Пролісок» можна оцінити як стабільну, результативну та спрямовану на забезпечення інтересів і потреб кожної дитини.

Узагальнення результатів підтвердило належне виконання основних освітніх, методичних, кадрових, інклюзивних, безпекових та управлінських функцій. Водночас довгострокові інфраструктурні, матеріально-технічні, кадрові й цифрові завдання потребують продовження роботи та ресурсної підтримки засновника.

Попри повітряні тривоги, блекаути, перебування дітей у сховищі та постійне психоемоційне навантаження, заклад не припиняв виконувати свою головну місію — забезпечувати безпеку, розвиток, виховання та підтримку дошкільників.

Злагоджені дії працівників дали змогу зберегти безперервність освітнього процесу, створити психологічно підтримувальне середовище, організувати медичну, оздоровчу та психосоціальну підтримку вихованців.

Досягнуті результати стали можливими завдяки професійності, відповідальності, витримці й командній взаємодії колективу. Кожен працівник доклав зусиль до того, щоб навіть у складних безпекових умовах діти відчували турботу, захищеність і підтримку дорослих.

Щиро дякую педагогічному колективу та всім працівникам закладу за самовіддану працю, професійну стійкість, небайдужість і відповідальність за життя та здоров’я вихованців.

Висловлюю вдячність батькам за довіру, партнерство, конструктивний діалог і підтримку спільних ініціатив. Дякую засновнику, органу управління освітою, соціальним партнерам і представникам громади за допомогу у забезпеченні діяльності закладу та зміцненні його матеріально-технічної бази.

Особлива подяка Силам оборони України за можливість працювати, навчати й виховувати дітей у своїй державі.

Сьогодні діяльність закладу — це не лише виконання професійних обов’язків. Це щоденна відповідальність за дитинство, збереження довіри, підтримка родин і внесок у майбутнє України.

Ми продовжуємо працювати для дітей, забезпечувати їхню безпеку, підтримувати розвиток і створювати умови, у яких кожна дитина відчуває себе важливою, почутою та захищеною.

Разом зберігаємо стійкість.

Разом підтримуємо дитинство.

Разом працюємо заради майбутнього України.

Дякую за увагу.